Кінотеатр Коцюбинського у Вінниці – це частинка нашої історії, хоча тепер мусимо говорити про нього в минулому часі. Варто не забувати про місця, які були осередком демонстрації кінематографічних новинок у 20-21 сторіччях. Раніше там використовували найновіше обладнання, яке тепер цікаве передусім для любителів раритетів. Крім того, життя таких закладів часто пов’язане з різноманітними курйозами і забобонами. Тож є що обговорити далі на vinnytsia-trend.in.ua.
Як зміни в технологіях впливають на термінологію
Багато цікавого розповідала у 2020 році кореспонденту сайту Vinbazar.com Анжела Фашмухова, на той момент директорка кінотеатру Коцюбинського. Один з моментів – як технологічні тренди в кіно впливають на термінологію.
Колись був популярним вислів: мовляв, у кінотеатрі імені Коцюбинського “крутять кіно”. Це було пов’язано з тим, що для показу використовувались так звані бобіни. Під цим терміном, який ще інакше називають шпулею, мається на увазі котушка, на яку намотувалась кіноплівка. В апаратній стояли проєктори, які один за одним відтворювали кіно, записане на частинах стрічки. Оскільки така технологія відійшла в небуття, а кінотеатри працюють лише з цифровим форматом, неактуальним став і вислів “крутити кіно”.
Останній раз плівку використовували в кінотеатрі Коцюбинського в грудні 2009 року, коли демонстрували фільм “Аватар”. Та в березні 2010-го було встановлене цифрове обладнання, і кіно вже не крутили, а вмикали. Тож і слово “стрічка”, по суті, дещо застаріло, але, за традицією, ще використовується.
Щоб показ фільму стався, у той час потрібно було отримати жорсткий диск із його записом. Доставляли CD кур’єри або ж служба доставки на кшталт “Нової пошти”. Відеоматеріал потрібно завантажити на сервер у проєкторі, а тоді відтворити за допомогою спеціальної програми і ноутбука.
Якщо говорити про обсяг пам’яті, який займає фільм, то це приблизно 90-130 Гб для звичайних кінокартин і дещо більше – для 3D-формату. Щоб показати “тривимірний” фільм, перед об’єктивом проєктора встановлюють спеціальну рамку.
Як час трансформував технічні проблеми
Ось що ще розповів “Вінбазару” менеджер кінотеатру імені Коцюбинського.
Щоб показати кіно, потрібен спеціальний електронний ключ. Раніше глядачам могли сказати, що фільм ще не доїхав і тому показ затримується, а пізніше проблеми стали виникати з відправкою електронного ключа. Він, до речі, видавався на визначений дистриб’ютором період, після кінцевого терміну відтворення ставало неможливим. Усе це пов’язано із законом про право на інтелектуальну власність. У цьому випадку воно продається на певний термін.
У 2020 році в кінотеатрі був встановлений кінопроєктор виробництва Бельгії, який став другим за 10 років. Щоб техніка вчасно охолоджувалась, над приладом розташовували спеціальну витяжку. Проєктор вдалося зробити таким чином, щоб він не створював зайвого шуму. Також уже не виникав під час перегляду розрив плівки, не було потреби міняти бобіни з різними частинками стрічки по ходу сеансу, щоб глядачі цього не помітили. Але залишилась інша проблема – коли зникала електроенергія, систему доводилося переналаштовувати.
Традиції і курйози
У кінотеатрі Коцюбинського протягом його довгої історії було чимало курйозних ситуацій, розповідає Анжела Фашмухова. Наприклад, коли показ ще робився за допомогою плівки, механіки могли переплутати касети. Так, одного разу, коли транслювали комедійну стрічку “Жінки”, у якийсь момент запустили наступну частину фільму жахів за назвою “Пила”.
Інша кумедна ситуація виникла в період показу третьої частини багатосерійного фільму “Пірати Карибського моря”. Приблизно три тижні тривав його прокат. Там були дуже довгі фінальні титри, близько 10 хвилин. І після них, як виявилось, є сцена з головними героями. Ну а глядачі, побачивши титри, у нас звикли йти до виходу. У результаті майже ніхто не побачив цю останню сцену! Тож, коли ситуація стала відома (а так було, очевидно, не лише у Вінниці), виник певний прецедент. Дистриб’ютори стали офіційно попереджати кінотеатри про те, що в кінці фільму є ще якісь сцени – аби глядачі не поспішали йти, а все додивились до кінця.
Касири і забобони
Напевно, жодна професія не обходиться без забобонів, не виняток і касири кінотеатру Коцюбинського. Так, вони ніколи не хотіли продавати перший квиток жінці, обов’язково чекали на чоловіка.
До речі, з касирів у кінотеатрі в останні роки перед закриттям довго пропрацювала Тетяна Мельник. Вона влаштувалась сюди в 1979 році і залишалася відданою своїй справі досить довгий час. Невже можна так сильно любити свою роботу? Схоже, що так. У віці 65 років Тетяна розповідала, що людяне ставлення до глядачів – важлива складова хороших продажів квитків.
Аншлаги, спекуляція на квитках і диверсії
Деякі фільми стали настільки популярними, що збирали велику касу, створюючи в залі аншлаг. Серед них “Месники” від “Марвел” – стрічки, що стала заключною частиною знаменитої саги. Також усі квитки були розкуплені, коли у 2015 році демонстрували екранізацію роману “50 відтінків сірого”. Черга за ними тоді, у День Святого Валентина, вишикувалась ледь не до міської ради. Цьому сприяло також те, що більше у Вінниці це кіно на той момент ніхто не демонстрував. У великому залі кінотеатру було 206 крісел, а бажаючих купити квитки виявилось значно більше. На тлі цього ажиотажу навіть виникла спекуляція – в інтернеті перепродавали їх дорожче у 2-3 рази.
Але траплялися і неприємні ситуації, навіть своєрідні диверсії. Наприклад, коли у 2013 році мали транслювати фільм “Інтимні місця”, зроблений у Росії, хтось облив стенд з афішами червоною фарбою. Того, хто це зробив, зрештою знайшли і затримали за вчинені хуліганські дії, однак на тротуарі надовго залишився червоний слід.
Історичні відомості
Історик Олександр Федоришен зазначає, що кінотеатр відкрили в 1931 році. Тоді в газеті “Ленінський шлях” за 12 вересня про цю подію вийшла замітка. У ці дні тут ставили показ уривків кількох радянських фільмів, але назви цих стрічок уже забуті.
Кінотеатр працював і під час німецької окупації у Другу світову. Тільки назву закладу фашисти змінили на “Палац гри світла”.
У 1960-ті зовнішній вигляд приміщення суттєво змінили. Під час реконструкції добудували другий поверх, а також колони. Збереглося навіть фото тих часів, де видно, як ці колони створюють. 
Цікаві факти
- У 2010-ті за один рік у кінотеатрі показували приблизно 100 картин.
- Потік глядачів за місяць становив 5-7 тисяч.
- Найбільше відвідувачів збиралось тут у неділю.
- Найбільшу касу зібрав фільм “Месники: Завершення”.
Закриття
Як відомо, пандемія COVID-19, що особливо лютувала у 2020-21 роках, сильно вдарила по розважальній індустрії взагалі і по кінотеатрах зокрема. Деякі заклади змогли з часом оговтатися від кризи, а деякі припинили існування. На жаль, у список останніх потрапив і кінотеатр Коцюбинського – датою закриття назвали 30 листопада 2021 р., повідомляло видання vinnitsa.info. Тоді говорилося, что натомість у будівлі створять Business hub.
Причини називалися такі:
- зростання конкуренції;
- незручне розташування (між двома зупинками громадського транспорту, від кожної з них треба було чимчикувати близько 5 хвилин);
- незручне перехрестя біля будівлі (мало світлофорів, важко перейти дорогу);
- незручний час показів.
Проте насправді все виявилося прозаїчніше. Влада міста вирішила, що “Центр консультування бізнесу” для Вінниці важливіший. Завершився термін оренди, і на 90-річчя кінотеатр разом із десятками працівників просто виселили.
