Один із трендових українських фільмів 21 століття, – “Тримай біля серця”, який має в основі воєнний сюжет. Але також він цікавий тим, що зроблений у Вінниці режисером Валерієм Шалигою, який тут живе і працює. Пропонуємо дізнатися історію створення цього актуального кіно, саме про це далі йтиметься на нашому сайті на vinnytsia-trend.in.ua.
Коротко про сюжет
Сюжет ґрунтується на реальних подіях, що відбуваються з 2014 року в Україні. У центрі уваги – колишній військовий Сергій Вітрук, або, як його згодом назвали, Вітер, у якого виникли певні життєві проблеми. Спокою немає, на роботі (а він працює водієм) знущаються, з дружиною проблеми, лише донька Зорянка тішить серце. І от коли почалася антитерористична операція, загинув колега героя, здавалося б – усе на купу. Але Сергій повертається в армію й починає нову сторінку життя.
Опис фільму ставить слушні запитання: “Що зараз – війна чи мир? Як жити, коли десь поруч гинуть люди, захищаючи твій спокій?” Також для нас цікаво, що у фільмі в кадрі з`являються знайомі вінницькі краєвиди, наприклад частина вулиці Пирогова. Тому під час перегляду у вінничан може виникнути думка, що таке може трапитися з кожним і дійсно стосується всіх.
Із Сергієм трапляються ситуації, які, так би мовити, капають на мізки. Наприклад, по радіо повідомляють про загиблих у АТО мешканців Вінницької області. Потім чоловік бачить дружину Надю зі співробітником – разом вони заходять до ресторану. Сергій хоче переконатися, що це його жінка, зупиняє авто, але отримує штраф.
Пізніше розмова з дружиною ні до чого не призводить – вона не зізнається в зраді. А тут ще й начальник на роботі нагліє, завантажуючи обов’язками без міри. Сергій іде з дому, щоб випити з другом.
Та це все лише початок. Далі починається найцікавіше – безпосередньо в зоні АТО, коли підрозділ Вітрука потрапляє в оточення і відбувається несподівана зустріч.
Загальні відомості про фільм
Ця картина Валерія Шалиги відноситься до тих, які, як кажуть, чіпляє за живе. Бо вона дійсно трендова, реалістична, злободенна, та й знята талановито. Її показали вперше 12 жовтня 2017 року в кінотеатрі “Мир”, приурочивши до Дня Захисника України.
У фільмі є дуже зворушливий персонаж, 8-річна Зорянка. Вона любить тата, бо той старається часто бути з нею, навіть разом із донькою готує їсти, а от у мами, типової бізнес-вумен, на це бракує часу. Саме Зорянка татові каже ключову фразу, яка стала назвою фільму. А відбувається це так. Коли виникла низка проблем на роботі та вдома, Сергій не може змиритися зі втратами співвітчизників у АТО і тому відправляється на фронт. Перед цим він навідує Зорянку, яка дає йому засушену квіточку, кажучи: “Це чарівна квіточка. Тримай її біля серця”. І потім події складаються так, що, здається, саме вона рятує життя військовому.
Друга серія фільму відбувається безпосередньо в АТО, а зйомки цих подій проводилися на Калинівському полігоні. Зняти фільм вдалося всього за 32 дні, а от монтаж і підготовчі процеси тривали майже рік. Стрічка особливо актуальна тим, що дозволяє через об’єктив мистецтва подивитись на випробування, які довелося пережити нашій країні. І акцент робиться не на тому, що ці події дають для вічності, а на тому, що переживають їх учасники “тут і зараз”.
Режисер через своїх персонажів озвучує те, що пережили українці на передовій і в тилу. А це ціла палітра подій і почуттів – гіркота поразок, бойові досягнення захисників, любов до рідної країни. Головні ролі зіграли актори київських театрів, але задіяні в зйомках і вінницькі митці. У якості спонсорів виступила Вінницька міська рада, а також деякі анонімні меценати. Прем’єра відбулась спочатку у Вінниці, а пізніше була показана в столиці та в інших обласних центрах.
“Кінець світла” на прем’єрі
На прем’єрі фільму в кінотеатрі стався кінець світла, тобто пропала електроенергія. Для часу повномасштабного вторгення, особливо для зими 2022-23, це було б нормою, але то був 2017 рік і тому ситуація все ж неординарна. Менше з тим, таке трапляється, тож ті, хто створював фільм, вирішили заповнити павзу і розповіли глядачам деякі нюанси знімального процесу.
Так, з’ясувалося, що серед акторів були учасники АТО, приміром Андрій Гишпаль і Роман Смішний. Вони ж стали консультантами режисера, допомагаючи відтворити воєнні сцени максимально реалістично. Також під час вимушеної павзи молодий музикант розважив публіку, зігравши кілька пісень “Скрябіна”. Не пройшло й години, як перегляд кінострічки поновився.
Міський голова Вінниці теж був присутній на прем’єрі й відзначив, що особливо його вразила гра 8-річної дівчинки Зорянки. Він також привітав її, потиснувши руку.
Коментарі і відгуки
Кореспонденту видання “Вежа” вдалося розпитати в кількох людей їхню думку стосовно кінокартини Шалиги. Ось які в них були коментарі і відгуки на стрічку “Тримай біля серця”.
Юлія Вотчер (волонтерський центр “Мольфар”) відзначила, що фільм реалістичний, вчасний і якісний. Від нього бігають мурашки по шкірі.
Невідома глядачка:
- Люди звичайні гинуть там, страждають, їх гризе ця війна. А ми тут на мирній території подекуди не можемо справлятися з емоціями. То як тим хлопцям, часто ще майже дітям, на війні?
Сценарист і режисер театру кіно Віктор Андрієнко особливо відзначив акторську гру одного хлопця і навіть взяв його номер телефону. Це ще юне дарування мало шанс продовжити кар’єру, але, за словами Андрієнка, відомого також як “Довгоносик”, багато що залежить від обставин і від держави.
А от що розповів Сергій Крижанівській, підполковник, який служив у військовій частині 3028, де була частина знімального процесу. Майже місяць усі буквально жили цими зйомками. Сюжет був близьким для багатьох членів команди, бо на той момент якраз дехто перебував у зоні антитерористичної операції. Фільмом Сергій дійсно вражений, сам від себе такої реакції він не чекав.
Головний герой стрічки – Вітрук, якого зіграв Ігор Волков. Після першого показу фільму в кінотеатрі йому довелося довго роздавати автографи. Змучений, але здивований своїми ж почуттями, актор сказав, що його дійсно “прорвало” емоційно під час перегляду.
- Говорити про свої враження от так одразу після показу актор не звик. Зазвичай потрібен якийсь час, аби перетравити побачене. Але тут усе вийшло дійсно вражаючим, тож Ігор захопився, що для нього не властиво.
- Свою гру оцінює скептично, кажучи, що до себе має багато запитань. Але гра знімальної трупи зробила свою справу. Мета досягнута.
- Колись Волков був причетний до військової справи, бо був у громадській організації з 2014 року. Вона називалась “Український легіон” і мала функції тероборони Києва. Там актору вдалося отримати певну військову підготовку, і це допомогло під час зйомок фільму.
Після показу й перед інтерв’ю в кінотеатрі знову зникло світло. До виходу довелося спускатися при світлі ліхтарів на мобільних телефонах навіть представникам влади.
Утім, попри технічні труднощі, усі ці реакції показали, що йти на двохсерійну стрічку “Тримай біля серця” варто. Також незабаром вона стала доступна для перегляду онлайн. Досить рідко буває так, що навіть знімальна група вражена тим, що вийшло, а тут саме такий випадок.
Тема війни не втрачає в Україні актуальності довгий час. І навіть набагато пізніше такі стрічки мають історичну цінність. Нащадки зможуть з таких фільмів дізнатися, що таке війна, і зробити для себе певні висновки.
