Філармонія, слово, яке походить від двох грецьких слів, що означають любов до гармонії. Під визначенням даного слова лежить розуміння, що у філармонії збираються любителі музичних творів. Поняття “філармонія” з’явилося у XVII столітті. Починаючи з XIX століття головна мета філармоній – плекання симфонічної музики (музики, що створена для виконання оркестром). Філармоніями також називають приміщення, де відбуваються концерти. Далі на vinnytsia-trend.
Заснування
У Вінниці філармонію створено навесні 1937 року на базі об’єднаних між собою хорів і гуртків:
- Літературно-артистичне товариство ( 1908-1918 роки);
- Народна консерваторія (1920-1922 роки);
- Музичне товариство імені М. Д.Леонтовича (1922 – 1928 роки);
- Державна естрада (1928-1937 роки);
- Мюзик-холл (1928-1938 роки);
- Симфонічний оркестр Радіокомітету;
- Обласна єврейська капела імені Шолом-Алейхема;
- Оперний театр імені Леніна.
Від часу заснування філармонія контролює, планує та організовує діяльність колективів.
Перший концертний сезон у філармонії розпочався з жовтня 1937 року. Уже з 1938 року філармонія гастролює з концертами не тільки по області, а й на Західну Україну і по Російській Федерації.
В 1941 році діяльність закладу перериває війна, велика частина акторів пішла на фронт. Після звільнення Вінниці від німецько-фашиських загарбників філармонія відновлює свою діяльність. На той час директором філармонії стає Михайло Шереметкер, художній керівник – В’ячеслав Мерзляков (педагог-хормейстер).
Перші ансамблі
В повоєнні часи філармонію наповнюють такі активи:
- естрадно-циркова група;
- ансамбль оперети;
- ансамбль ліліпутів;
- джаз-ансамбль з керівником М. Біндером;
- ансамбль шкільної естради;
- український ансамбль пісні і танцю, який реформували в “Ансамбль бандуристів” під керівництвом відомого фольклориста і педагога Родіона Скалецького;
- бригади музичного лекторію, які очолював Г. Ланда.
У достатньо великий період від 1953 по 1973 роки директором філармонії є Павло Пушкін. Після нього майже десять років директором філармонії був Анатолій Мархлєвський.
Діяльність філармонії в 50-60 роках ХХ століття відзначалась великим впливом соціалізму. В даний період історію філармонії формували такі творці і виконавці:
- Микола Кравченко, майстер художнього слова;
- Володимир Бівєров, співак;
- Олексій Плахотник, бандурист;
- Ральф Мархлевський, акордеоніст;
- Микола та Федір Шевчуки, Г. Хохлов, Л. Басманов, О. Смолянський – адміністратори філармонії.
В 60-70 ті роки ХХ століття відзначився в історії філармонії Вінницький естрадно-молодіжний ансамбль “Зорі над Бугом” та інструментальний ансамбль “Юність”. Візитівкою філармонії стають сестри Лілія та Віра Ткачук, які грали на бандурах. Відомі бандуристки представляли мистецтво Вінниччини на Всесвітньому фестивалі молоді в місті Софія, Болгарія. Також виступають по всьому світу: Куба, Монголія, Росія, Німеччина, Чехія, Польща.
Новий період розпочинається у історії філармонії, коли її в 1975 році очолює наймолодший директор в тогочасному радянському союзі (на той момент йому було всього 25 років) Анатолій Левицький. Художній керівник, призначений у 1976 році – Серафим Гладецький.
Великий період
В даний період збільшується кількість творчих колективів і розширюється географія гастролей. Співпраця Вінницької філармонії з Кабардино-Балхарською республікою допомогла ряду артистів отримати звання Народних артистів Кабардино-Балхашскої республіки.
Період 1970-1980 років став найбільш плідним для розвитку естрадного напрямку. У будинку філармонії працюють та гастролюють:
- “Подоляни” – вокально-інструментальний ансамбль під керівництвом Бориса Іванова;
- “Панорама”, під керівництвом Вячеслава Шайгарданова і Юрія Денисова;
- “С песней по жизни” під керівництвом Василя Харькового;
- “Движение”, під керівництвом Семена Рудмана.
Заслужені артисти УРСР: Любов та Віктор Анісімови, Олена Коломієць.
Конферансьє Михайло Рибак, і Борис Остромогильський – майстер художнього слова.
Започаткування у 1978 році фестивалю “Зорі над Бугом” дало початок цілій мистецькій віхі. Авторами та творцями проекту були: А. Левицький, І. Масляєв, К. Вітавський. За невеликий час свого існування даний проект виріс із Вінницького до всесоюзного.
У 1980 х роках у філармонії працює струнний квартет, який є лауреатом республіканського конкурсу (Галина Гусєва, Наум Калиновський, Роман Семко, Юхим Стінерман), наступником квартету був “Аркона” (Наум і Семен Калиновські, Роман і Ангеліна Семко).
Сектор естради представляли:
- О. Жигалкін, Народний артист України;
- Анатолій Кашпіровський, артист оригінального жанру;
- ВІА “Зимній сад” (Заслужений артист України Олександр Тищенко – керівник, Ауріка Ротару, Заслужена артистка України – солістка);
- ВІА “Грай” – керівник Юрій Васильковський, Заслужений артист України.
На базі ансамблю “Вітерець Поділля “ створено у 1982 році ансамбль пісні і танцю “Поділля”. Керівниками ансамблю в різні роки були:
- Григорій Новіков, Народний артист України;
- Віталій Газінський, професор, Заслужений артист України;
- Віталій Ткаченко;
- Анатолій Кондюк.
У 1986 році на базі філармонії проходив перший Республіканський конкурс естради, в якому перемогли В’ячеслав Кузін та Ірина Головенко.
У 1987 році Вінницька філармонія святкувала 50-річний ювілей як повноцінна концертна організація. У приміщенні щорічно проводять до 2,5 тисяч концертів, які відвідують до 800 тисяч людей.
Величезний обсяг роботи для забезпечення якісних виступів проводять тогочасні працівники філармонії: Ілля Рудковський (заступник директора), Микола Безносюк, Володимир Савельєв, Ілля Рєзнік та Михайло Пєнс (режисери), Олександр Бірман, Іван Бондарчук, Олександр Іванов, Юрій Міщенко, Григорій Співак, Світлана Ходякова, Валентина Плахотнік, Юрій Поволоцький – адміністратори.
У 1985 році за соціалістичним опитуванням Вінницька філармонія отримала І місце серед філармоній України.
Після розпаду радянського союзу кількість гастролей зменшилась до критичного рівня. Потрібно було шукати нові шляхи та гастрольні міста. В дуже непростих умовах Григорій Курков, Заслужений діяч мистецтв України, в 1993 році створює камерний оркестр “Аркада”, який потім став флагманом класичного музичного виконання і першим серед колективів філармонії отримав статус Академічного.
Фестивалі
Пошуки нових можливостей та гастролей призводить до розвитку фестивальних тенденцій:
- 1992 рік, Дні Чайковського, згодом стали міжнародним фестивалем, пропагували серед населення класичну музику;
- 1992 рік, фестиваль дитячо-юнацького естрадного мистецтва “Музична парасолька”;
В період з 1995 по 2007 рік директором філармонії працює Віктор Крєпіков.
- 1996 рік, започатковано Дні джазової музики, завдяки цьому фестивалю Вінниця вважається однією із джазових столиць України;
- з 2001 року, креативний проект Ірини Френкель, “Барви музики ХХ сторіччя. Авангард. Класика. Джаз” презентує досягнення сучасного музичного мистецтва;
- 2008 рік, “Хорові асамблеї Леонтовича”, в рамках проекту звучать твори видатного композитора, написані на Поділлі;
Розширюючи культурний обмін філармонія Вінниці виступає у містах: Польщі, Молдови, Австрії, Німеччини та інших країнах Євросоюзу.
Свій ювілей, 75 років з дня заснування, філармонія відзначила у 2012 році. За велику історію існування у філармонії відіграли більше як 70 тис. концертів, які переглянуло більше 14 млн. глядачів.
З 2008 року повернувся до директорської посади Заслужений працівник культури України Анатолій Левицький.
В творчому арсеналі філармонії працюють:
- Академічний ансамбль пісні і танцю “Поділля” (лауреат Всеукраїнського хореографічного конкурсу ім.П. Вірського – 2012 року);
- Академічний камерний оркестр “Аркада”;
- квартет дерев’яних духових інструментів “Гальярда” (лауреат премії на конкурсі “Весняна рапсодія – 2012 р.);
- музичний дитячий лекторій;
- естрадний інструментальний квартет;
- вокалісти, солісти та інструменталісти;
Серед творчих колективів налічується 10 Заслужених артистів України, лауреати українських і всесвітніх конкурсів, Ірина Швець – Заслужена артистка України. Повідомляє нам filarm.vn.ua/pro-filarmoniyu
Вінницька філармонія запрошує глядачів та гостей насолодитись камерною музикою і співом солістів.