Вінниччина у фільмах

Вінниця неодноразово з’являлася на екранах фільмів. Неповторний мальовничий пейзаж, старі вулиці та дивовижна архітектура з’являються як в хронікально-документальних фільмах, так і в сюжетах художніх кінострічок. Детальніше про найцікавіші фільми, які були відзняті у Вінниці можна дізнатись на vinnytsia-trend.

Єврейське щастя

Німий фільм знятий режисером Олексієм Грановським у 1925 році за мотивами оповідань Шолом-Алейхема. Робота над ним тривала близько чотирьох років, в результаті якої вийшла перша кінострічка, в якій зображена Вінниця 1920-х років. 

У фільмі зображене життя єврейських бідняків через історію головного героя Менахема-Мендла, який постійно знаходиться у пошуку заробітку, але раз-у-раз зазнає провалу. 

В картині можна впізнати район Кумбар, зокрема Артинівські сходи, коли головні герої перепливають на інший беріг річки. В кадрі зображений і острів Спорт, про існування якого зараз мало хто знає, адже з будівництвом Сабарівської ГЕС ділянка повністю пішла під воду. Але основна кількість сцен була відзнята у старому єврейському районі Єрусалимки, який сьогодні неможливо впізнати після знищення єврейських громад та їхніх домівок німецькими окупантами під час Другої світової війни.

Кадр із фільму “Єврейське щастя”, Нижня Єрусалимка, місто Вінниця 

Подвиг розвідника

Створений Борисом Барнетом військовий фільм, що зображує події Другої світової війни. В якості головного героя постає радянський розвідник Олексій Федотов, який під прикриттям має роздобути і доставити з Вінниці секретне листування німецього генерала з гітлерівською ставкою.

Зйомки розпочались в березні 1944 року, майже одразу після деокупації міста і на деяких кадрах видно руїни центру Вінниці. Зокрема під час перегляду можна побачити тодішній стан вулиці Магістратської, Європейської площі та кінотеатра АРС (нинішній кінотеатр імені М. М. Коцюбинського). Фільм зазнав шаленого успіху і тільки за перший рік прокату його переглянули близько 22 мільйони людей.

Кадр із фільму “Подвиг розвідника”, центр Вінниці, нині площа Європейська

Стежки-доріжки

Легкий комедійний фільм від режисерів Олега Борисова та Артура Войтецького, що вийшов у 1963 році. В центрі сюжету молодий хлопець Роман бухгалтер за фахом, що приїздить у село працювати за розподілом, мріючи при цьому стати інженером. Основна частина зйомок проходила в Селищі, а також Стрижавці та самій Вінниці. Зі Стрижавки можемо спостерігати кадри колишнього понтонного мосту, який відтоді замінили на бетонний через збільшення дорожнього трафіку. Сьогодні про його існування нагадують тільки бетонні опори. 

На в’їзді до Вінниці нас знайомлять з аркою Дружби народів, яку було знесено в 60-х роках. Сьогодні на її місці розташовується зупинка “Водоканал”.Крім того в сценах фільму також зображені Привокзальна площа та вулиця Льва Толстого.

Кадр із фільму “Стежки-доріжки”, арка Дружби народів

Пригоди Толі Клюквіна

Ще одна комедійна стрічка, створена Віктором Ейсимонтом у 1964 році. Описує кумедні випадки із життя четвертокласника Толі Клюквіна: як з’їжджав на велосипеді з гірки і врізався в сміттєвий бак, не розібрався з правилами гри у волейбол і вдарив по м’ячу ногою, розбивши скло, а потім збігав з поліцейського відділку. І всі сцени були відзняті переважно на вулицях Вінниці. Під час перегляду можна впізнати вулицю Архітектора Артинова, Митрополита Петра Могили, Владислава Гордецького, Пирогова та Миколи Оводова, Південний Буг в районі вулиці Князів Коріатовичів. 

Кадр із фільму “Пригоди Толі Клюквіна”, нинішня вулиця Архітектора Артинова

До уваги громадян та організацій

Художній фільм 1965 року, знятий Артуром Войтецьким на кіностудії ім О. Довженка. Події фільму зображують життя 8-річного Кирила, який має проблеми з навчанням та нудними батьками. Але якось миті знайомиться з журналістом Вадимом, з що робить його життя більш цікавим та яскравим. У стрічці можна побачити кадри, зняті навпроти вінницької школи №2, водонапірної вежі Артинова, арки на вході у центральний міський парк, музичного драмтеатру, на набережній Південного Бугу, а також біля зруйнованого готелю «Бель В’ю».

Кадр із фільму “До уваги громадян і організацій”, Вежа Артинова 

Зухвалість

Військово-пригодницький фільм Режисера Георгія Юнгвальд-Хилькевича, що вийшов у 1971. В центрі сюжету постає ставка гітлера підземний комплекс «Верфольф», під час будівництва якої було вбито близько 40 000 військовополонених, адже важливо було зберегти розташування ставки у таємниці. Але в результаті складної операції розвідникам таки вдається дістатись секретного місця.

Навіть не дивлячись на майстерне приховування режисером місця зйомки, у фільми можна впізнати вулиці Магістратську та Театральну.

Кадр із фільму “Зухвалість”, вулиця Магістрацька

Розклад на завтра

Мелодрама 1976 року, знята режисером Миколою Олександровичем. У цій кінострічці добре зображена Вінниця 70-х років. Події фільму розгортаються навколо учнів та вчителів однієї зі шкіл міста, висвітлюючи цікаві історії їхнього життя. Зйомки повністю проводили у Вінниці і на кадрах можна впізнати набережну, мости через річку та сам Південний Буг, вулицю Соборна, площу Париж, Кумбари, а також центральний міський парк.

Кадр із фільму “Розклад на завтра”, вулиця Соборна

Нині прослався сине людський (Архієрей)

Художній фільм 1990 року, створений режисером Артуром Войтецьким з Богданом Ступкою у головній ролі. В основі сюжету лежать спогади дитинства та пастирського служіння Архієрея, які з’являються після розуміння головним героєм, що його земне буття підходить до кінця.

Частково зйомку проводили у храмах Вінничини, зокрема у соборі Різдва Богородиці, а також біля Михайлівської церкви в селі Дашів Вінницької області. Сцену, де жінки в’яжуть снопи, зняли на полі в селі Левківці Тульчинського району на Вінниччині.

Також ряд зйомок проходили у селі Печора Тульчинського району на пагорбах на березі Південного Бугу поряд з церквою, що стоїть на горі. У війтівській церкві Бершадського р-н на Вінниччині відбувалось роздавання лози.

Кадр із фільму “Нині прослався сине людський”, церква Різдва Богородиці

Далекий постріл

Історична драма 2005 року, знята режисером Валерієм Шалигою на території Вінниці. У фільмі зображені події Другої світової війни, де в німецький полон потрапили два вороги: солдат УПА та боєць червоної армії, кожен з яких має свою долю, ідеологію та мету визволення України.

Зйомки повністю проводили у Вінниці. В кадрі фільму опинились водонапірна вежа Артинова на площі Європейській, вулиця Миколи Оводова, Магістрацька.

Кадр із фільму “Далекий постріл”, Вежа Артинова 

Таємна операція

Ще один фільм від режисера Валерія Шалиги, що вийшов у 2019 році.Фільм зображує Вінницю 20- років минулого століття, якраз перед візитом до міста Симона Петлюри та Йозефа Пілсудського. Під час перегляду можна спостерігати шпигунську боротьбу більшовистської та української контррозвідок, що переплітається з любовною лінією та побутом вінничан минулого століття. Фільм є повністю історичною вигадкою, за винятком зустрічі українського та польського лідерів, яка відбулась насправді 17 травня 1920 року.

Події відбуваються на фоні вінницької місцевості, яка за словами режисера стала самостійним персонажем , зокрема можна зустріти білу залу у будівлі міської думи, готель «Савой», садибу капітана Черткова, будинок Боруха Львовича.

Кадр із фільму “Таємна операція”, Готель “Савой”

Відлуння

Черговий фільм Валерія Шалиги “Відлуння”, який вийшов у 2020 році. Військово-історична драма висвітлює події під час перших місяців окупації міста та знищення німецькою армією єврейських громад. Всього у масових зйомках було залучено близько 40 акторів, вінницький ретро-трамвай і німецькі автомобілі того часу. Зйомки проводили прямо на центральній вулиці. Переміщення Соборною від зупинки Театральна до площі Гагаріна було призупинено, а під час сцен з масовкою та використанням ретро-транспорту рух повністю перекрили. В кадрах ми можемо бачити головні будівлі, розміщені на Соборній, а також водонапірну вежу.

Кадр із фільму “Відлуння”, вулиця Соборна та прохід до Європейської площі

Кріпосна

Телесеріал, для якого у 2021 році частина Вінниччини стала знімальним майданчиком. Вінницький музей-садиба ім. М.І. Пирогова перетворився на будинок сім’ї дворян Косачів. Софія Косач овдовіла і залишилась одна з трьома дітьми. В центрі сюжету постає українська кріпачка Катерина, яка виборює свободу у XIX столітті у Ніжині і паралельно розуміє що стала об’єктом закоханості старшого сина Софії — Олексія Косача, який навіть не здогадується про її походження. 

Згодом серіал знімали і на Козятинському вокзалі. Для масовки серіалу запрошували місцевих жителів, пропонуючи приміряти старовинний одяг і відчути себе частиною історії.

Кадр із фільму “Кріпосна”, на фоні музей-садиба ім. М. І. Пирогова

Comments

.,.,.,.